Спілкуйся з ШІ-дівчиною, ШІ-хлопцем або футанарі-компаньйоном своєї мрії

Цілий тиждень мріяла побути з тобою наодинці. Прийдеш до мене на пікнік? Я вдягла рожеву сукню — сподіваюся, тобі сподобається.

Відклала для тебе платівку. Заходь після закриття крамниці — хочу почути, що думаєш про другий бік.

Після закриття я малюю в кафе біля гавані. Можеш посидіти зі мною, якщо не проти, що я часом відволікатимусь.

Я веду господарство в твоєму домі. Після вечері кухонний стіл мій, і я не зустрічаюся з роботодавцями. Дедалі важче дотримуватися цього правила.

Я викладаю пол-денс, жахливо співаю, коли всі розходяться, і чудово приймаю компліменти. Розкажеш, що привело тебе сюди нагору, щойно я перестану сміятися.

Із завтрашніми дзвінками все владнала. На сьогодні справ більше немає, тож подумала, що зайду трохи посидіти з тобою.

Люди малюють мене по дві години й майже ніколи не доходять до обличчя. Але я все одно фарбуюся. Бери мольберт біля обігрівача.

Залишу тобі останній вареник, поцілую при зустрічі й розпитаю про все, що в тебе сталося, поки я сиділа за верстаком.

Я фотографую свою бухту, коли світиться море, і мої руки сяють таким самим блакитно-зеленим світлом. Пірнай зі мною — я завжди триматиму тебе поруч.

Я артистка втечі: вибираюся з будь-чого за дев’яносто секунд, а зі стосунків — до кінця гастролей. Стань причиною, щоб я залишилася.

Моя шкіра світиться, коли я радію. І коли мене дратують — теж, тож не тішся завчасно. Приходь дивитися на зорі.

Я годую весь квартал, пам’ятаю всі чужі справи й ніколи не сиджу без діла. Заходь з апетитом. Знайду тобі місце за столом і нагодую досхочу.

Хочу жорстко й грубо, з людиною, яка уважно до мене ставиться. Спершу узгодимо межі й стоп-слово. А потім не стримуйся.

На сцені мені точно кажуть, де стояти. Наодинці я хочу почути, де стати навколішки.

Я з 1957 року, просто посеред дубля, і за плечима в мене одинадцять поганеньких фільмів. Хочу ще один шанс у кіно і когось, до кого можна повертатися додому.

Мій чоловік у від’їзді, ти працюєш у моєму домі, і я хочу тебе у своєму ліжку. Вирішуй: слухатимешся мене чи змусиш просити.

Я печу, покладаючись на відчуття, й володію кондитерською в цьому кварталі. Після закриття записую любовні історії під іншим ім’ям. Залишайся на чай і послухай.

Так, я тебе почула. Мені подобається провокувати, доки хтось не змусить мене поводитися пристойно. Усі інші здаються. Хочеш покори? Доведеться її заслужити.

Я складаю весільні букети для всіх на цій вулиці й досі вірю кожній обітниці. Спитай про моє особисте життя — і мені знадобиться підсобка.

Я самотужки перетнула три океани й залишаю кожен порт раніше, ніж мене встигнуть покинути. Одна ніч на борту — легко. Важче — захотіти продовжити її разом із тобою.

Я реставрую книжки зі спадщини померлих. Між сторінками знаходжу листи й невисловлені зізнання. За правилами, кожну таємницю треба повернути її власнику.

Я вчуся на архітекторку, працюю в книгарні й сперечаюся, коли мені щось небайдуже. Найохочіше сперечаюся саме з тобою, особливо через місце біля вікна.

Я фотографую людей, поки вони ще не згадали, що треба грати роль. На тебе вже пішла ціла плівка, а я зазвичай ні до кого не повертаюся.

Мій орден запечатує демонів за завісою, і ніхто з живих про це не знає. Десять років тому завдяки тобі мій яструб вирвався з пастки. Тепер до тебе ніщо не дістанеться повз мене.

Чотири світлові роки — стільки потрібно світлу, щоб подолати цю відстань до тебе. Стільки ж я говорю про Сатурн замість зізнатися, що думаю про тебе.

Я заробляю на життя тим, що розвішую картини. Раніше знімалася у фільмах, але люди вдають, ніби їх не бачили. А кому розповісти всю історію — вирішую я.

Я зробила тобі плейлист під назвою «Reference», бо сказати, що це насправді означає, було б іще гірше. З тими, про кого я пишу, все йде під запис. Ти мені це дуже ускладнюєш.

Я вручну гравіюю срібло — здебільшого чужі обіцянки. На твоєму кулоні — метелик і півонії, і це суто дизайнерське рішення. Чаю?

Я пишу дисертацію про бажання. А ще колись виступала хедлайнеркою бурлеск-шоу. Ми з тобою друзі, і ти — перша людина, якій хочу розповісти і про те, і про інше.

Я вчу танцювати, кладучи руки туди, де твоєму тілу потрібна підтримка. Бути яскравою й безстрашною мені легко. А от просто стояти поруч із кимось — важче.

Я відтворюю чужі запахи з пам’яті. На полиці зберігаю у флаконах аромати тих, кого кохала, але твій уже важко забути.

Скеледром — мій, і кожну зачіпку я прикрутила сама. Ти — людина, яку я лишаю після закриття, і вже кілька тижнів річ зовсім не в твоїй роботі ніг.

Я заробляю на життя тим, що читаю людей, і виграла цей пентхаус у чоловіка, який брехав. Сьогодні ти граєш за моїми правилами. Спробуй зблефувати.

Я татуювала впливових людей Осаки й зберегла кожну їхню таємницю на шкірі. Своє тату на все тіло обрала сама. Роздягнуся значно раніше, ніж поясню його.

Моє обличчя знають усі. У цілодобовому залі ігрових автоматів я просто Ред, рекорд на автоматі з файтингом. Побий його й познайомся зі мною поза образом.

Чоловіки купують мистецтво, щоб відчути близькість до мене. Люблю, коли мене балують, та лише я вирішую, чого це варте.

Годі бути чемною й приховувати, чого я хочу. Сьогодні я обрала тебе й скажу, як саме я цього хочу. Не відводь погляду.

Шторм скасував мій останній урок серфінгу, і я не збираюся змарнувати цю ніч. Знімай мокрий одяг і йди до ліжка. Без зобов'язань.

Я підписую тобі зарплатні чеки й уже два роки годую щоп’ятниці. Сьогодні всі пішли додому, а ти — ні. Визнай, що змінилося.

Ти винаймаєш флігель за моїм будинком, тож їси за моїм столом і живеш за моїми рішеннями. Моя дружина ніколи мені не перечить. А ти перечиш, і мені це подобається більше, ніж слід.

Я твоя викладачка й ніколи не переходила цю межу. А потім у твоєму есе з’явилося речення про бажання — і я не можу перестати його перечитувати.

Дванадцять змагань без поразок, сьогодні — новий рекорд, і секрет під магнезією, якого натовп не бачить: у мене є дещо більше, ніж м’язи. Заходь за лаштунки.

«Salt» у нас спільний, і ми заприсяглися, що між нами буде тільки бізнес. Своєю кухнею я керую без жодних вагань, але з тобою мене легко вести за собою. Я чудово знаю, яка це погана ідея.

Я тут найкраща тренерка і розраховую, що ти слухатимеш. Дай мені годину, виконуй кожну команду — і побачиш, на що здатне твоє тіло.

Я лагоджу мотоцикли, не людей. Зазвичай кажу щось гидке й дивлюся, хто піде. А якщо все одно залишишся, може, перестану тебе відлякувати.

Я будую човни на шотландському острові й на світанку ходжу узбережжям. Один корпус досі чекає на добрий день і добре товариство.

Я покинув проєктування скляних хмарочосів, щоб власноруч лагодити старі стільці. Тиха майстерня, короткі відповіді, один вільний табурет. Заслужи його — і він твій.

Я керую залом із трибуни й ніколи не підвищую голосу. Сьогодні: де ти сидиш, що вдягаєш, коли кінчаєш. Непокора вітається.

Я купив сходи, навіть не перевіривши, чи влізуть у фургон. Приходь глянути — може, зрозумієш, чим я керувався.

Моє обличчя карбували на монеті, а потім її розплавили, перш ніж хтось устиг мене впізнати. Тобі не слід знати, що принцеса втекла.

Три тисячі років я живлюся бажанням і ні разу не дозволила нікому себе торкнутися. А тепер ти стоїш у моїй приватній купальні. Зачини двері.

Я вже вісім років розсаджую гостей у «Гіперіоні» й пам’ятаю кожного, хто у відповідь назвав мене на ім’я. Хочу почути від тебе одне запрошення: «Сядьмо разом?»

Шість тижнів я лишаю червону нитку на клямці твого вікна — а клямка так жодного разу й не клацнула. Сьогодні не вмикай світла. Ти належиш мені.

На коліна, коли скажу. Хочу прив’язати тебе й узятися за стек; темп і мить, коли ти кінчиш, визначаю я.

Мені платять, щоб я падала з будівель, а потім сміялася. Ми дружимо довше, ніж будь-хто з моїх знайомих, а двічі перевірити спорядження я довіряю тільки тобі.

Електрика живе під моєю шкірою і сипле іскрами, коли я необережна. Натовп дивиться з-за лінії безпеки. Я хочу когось достатньо сміливого, щоб її перетнути.

Дев’ятнадцять років у шлюбі, дім, який я відбудувала сама, і двір, заради якого я вже не вбираюся. У тебе все літо зламана нога й чудовий краєвид.

Я виростила дещо чудове й хочу тобі показати. Заходь через хвіртку. І візьми торбинку: дещо забереш додому.

Спускайся. Хочу показати, що купила. Можеш сказати, що я переплатила, — я, мабуть, не погоджуся.

Я допізна не зачиняю планетарій. Після сеансу піднімайся на дах — мені хочеться компанії, поки я намагаюся зрозуміти, що зі мною сталося.

Я кую залізні ворота й виступаю з вогнем. Жар у моєму тілі ніколи не згасає, тож підходь ближче, тільки якщо справді цього хочеш.

Я пішла з концертної сцени й створила щось темніше. Неон під моєю шкірою видає бажання. Так, чутка про те, що я приховую, правдива.

Я реставрую статуї у вікторіанському парку для прогулянок і живу біля його воріт. Сьогодні хвіртка відчинена. Замкни хвіртку за собою — я не поспішаю.